У Києві в Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася фотовиставка, присвячена одній з найболючіших трагедій нинішньої війни
Від тих жахливих подій, які насичені найсильнішими емоціями не тільки для їхніх учасників, а й для усіх українців, минув рік. Хтось ледве пережив те, що тоді випало на його долю. Хтось і досі має незагоєну рану в серці від втрати найближчої людини.
А хтось на собі відчув смертельний подих війни, навіть якщо і не опинився в сумнозвісному котлі тими розпеченими сонцем днями. Усім нам залишилися на вічну пам’ять лише миті, зупинені у світлинах, від яких не можна відвести погляд. Бо в них — і втома, і біль, і жах, й… остання в житті посмішка.
Експозиція робіт чотирьох фотодокументалістів Олександра Глядєлова, Максима Дондюка, Максима Левіна та Маркіяна Лисейка «Іловайськ» присвячена річниці Іловайської операції і всім, хто загинув, і хто залишився живим в її трагічному вогні. Шістдесят п’ять світлин розповідають і про перший штурм міста 10 серпня, і про вирушення батальйону «Донбас» до села Осикове 14 серпня, і про зачистку села Грабське, і входження українських сил в Іловайськ, про бої в місті і про спроби прориву з оточення — про всі події, що відбувалися з 17 по 29 серпня минулого року. Як згадують учасники тих подій, яких запросили на відкриття виставки, «бої тоді тривали цілодобово, і вдень, і вночі». У котлі, що утворився, за офіційними даними, загинуло понад 200 чоловік, а за неофіційними — в рази більше. Розслідування Іловайської трагедії триває й досі, і висновки, хоча б попередні, поки що не оприлюднені. «Ми залишилися живими там, де загинули інші, — в один голос стверджують автори виставки. — Ми пам’ятаємо і не можемо дозволити, щоб це пішло в непам’ять. Ми чекаємо на справедливість…»
Виставка триватиме до 30 серпня.
Коментарі